Кожен файл, що залишає цю платформу, несе посвідчення вмісту — підписаний запис про те, чим є файл і що з ним було зроблено. Досі цей запис був правдивим у тому, що казав, і хибним у тому, як його складено. Інструменти перевірки приймали його без зауважень; програма відповідності C2PA, яка досліджує структуру запису, а не його формулювання, відхиляла його з трьох окремих причин.
Твердження про файл тепер приписане нам. Наш власний опис того, як створено зображення, було записано так, ніби ми зібрали його десь-інде. Це не лише структурна вада, а й неправда про авторство — написали його ми, і запис нарешті це каже.
Кожен файл зазначає версію специфікації, за якою складений. Запис про це мовчав, тож читачеві доводилося вгадувати, до якого видання стандарту належать наші твердження. Тепер її вказано прямо.
Файл тепер каже, чи повний його перелік кроків. Для згенерованих зображень і для експортів із видимою позначкою ми називаємо кожен виконаний крок, і запис заявляє про повноту. Для фотографії, яку завантажуєте ви, підготовка до каталогу обертає її відповідно до заявленої орієнтації, зводить прозорість на тло та обмежує довшу сторону — цих кроків ми не називаємо поодинці, тож запис тепер оголошує перелік неповним, замість стверджувати протилежне. Це ваша фотографія під нашим підписом, тож применшувати зроблене з нею було єдиним, чого ми не могли собі дозволити.
Покращення більше не описується як генерування. Збільшення тепер зветься алгоритмічним покращенням, а позначка, випалена в пікселях, — зображенням, створеним програмно. Жодне з них не створило згенерованих моделлю пікселів, і інструмент перевірки показує цю різницю.
Самі зображення лишаються незмінними, як і підпис під ними та ланцюг до того, що файл казав про себе, перш ніж потрапив до нас. Змінився вигляд запису — перевірки його структури, що їх робить програма відповідності, проходять, а продавець, який відкриє наш файл у зовнішньому інструменті, побачить цілісне твердження, а не спотворене.