Перевірка за адресою /tools/verify-image досі завершувалася на екрані. Під результатом тепер є друга дія: Завантажити підписаний звіт. Утворюється один файл, який фіксує, що саме повідомила перевірка для цього конкретного зображення й у цей момент, із зазначенням версії перевірки та дати використаного списку довіри.
Зображення, як і раніше, не залишає ваш браузер. Натискання кнопки надсилає відбиток вашого файлу — хеш SHA-256 — разом із наведеними вище висновками. Нічого більше й лише тоді, коли ви натиснете. Перевірка, під час якої ви не просите звіту, не надсилає нічого, точно як раніше, а речення про те, що саме виходить, стоїть поруч із кнопкою, а не у примітці.
Звіт чесний щодо того, чим він є. Він каже, що перевірка Qamera, у названій версії та з названою датою списку довіри, відпрацювала у вашому браузері й повідомила такі висновки — і що Qamera ніколи не отримувала зображення, сама перевірки не виконувала та результату не підтверджувала. Його цінність у тому, що він прив’язує один результат до одного файлу, однієї миті та однієї названої конфігурації так, що згодом цього не виправити, не зламавши підпис.
Для читання звіту є окрема сторінка. Одержувач відкриває /tools/verify-report і кладе туди файл. Підпис перевіряється у його браузері, за ключами, які ця сторінка публікує відкрито, — нічого для цього до нас не надходить. Він також може додати зображення, якого звіт стосується: тоді відбиток порівнюється, а вся перевірка проходить наново сьогоднішньою версією, тож поруч із записаним результатом одержувач отримує власний.
На нашому боці нічого не зберігається. Немає ні реєстру виданих звітів, ні способу котрийсь із них знайти. Немає також терміну дії чи перемикача, який міг би згодом вимкнути звіт: той, що вже в чиїхось руках, має залишатися придатним до перевірки роками — зокрема й для того, хто ніколи про нас не чув.